Дієта при гіпертиреозі: Дієти – diets. ru

Дієта при гіпертиреозі: Дієти – diets. ru Дієта при гіпертиреозі

Гіпертиреоз – це захворювання, викликане підвищенням гормональної активності щитовидної залози. Це стан також називають тиреотоксикозом. Воно характеризується надмірною синтезом тиреоїдних гормонів: Т4 (трийодтироніну) і Т3 (тироксину). Надмірне

надходження в загальний кровотік цих гормонів викликає прискорення обмінних процесів у всьому організмі, в результаті внутрішнім органам доводиться працювати при підвищених навантаженнях. Гіпертиреоз – це стан зворотне гіпотиреозу, при якому виробляється недостатня кількість тиреоїдних гормонів, що призводять до уповільнення процесів метаболізму.

Існує безліч причин розвитку гіперфункції щитовидної залози. До найбільш поширених можна віднести порушення в будові залози та її регуляції. Гіпертиреоз може виникнути як результат різних патологій в ендокринній системі.

Майже 80% всіх випадків розвитку гіпертиреозу відбувається внаслідок дифузного токсичного зобу (Базедова хвороба), коли тканина щитовидної залози починає розростатися і збільшуватися в розмірах.

Тимчасовий гіпертиреоз може виникати в результаті перенесення вірусних інфекцій щитовидної залози, тоді він носить неважкий характер і може тривати кілька тижнів або місяців.

До розвитку тиреотоксикозу може привести наявність пухлин в гіпофізі, токсична аденома щитовидної залози. Він може з’явитися в результаті безконтрольного прийому синтетичних тиреоїдних гормонів у великій кількості, а також через тканинної несприйнятливості гіпофіза до тиреоїдних гормонів.

Найбільше розвитку гіпертиреозу схильні жінки, особи з аутоімунною патологією та обтяженим спадковим анамнезом.

Залежно від виду порушень, розрізняють кілька видів гіпертиреозу: первинний (він пов’язаний з патологією самої щитовидної залози), вторинний (викликаний патологією гіпофіза) і третинний (викликаний патологією гіпоталамуса).

Серед форм первинної гіперфункції щитовидної залози виділяють субклінічну, явну (манифестную) і ускладнену.

Симптоми гіпертиреозу залежать від тяжкості та тривалості захворювання, а також від причин його виникнення. Найчастіше, при гіперфункції щитовидної залози розвиваються різні порушення в психічній діяльності і з боку центральної нервової системи. Можуть турбувати: порушення концентрації уваги, підвищена нервозність і дратівливість, безпричинне занепокоєння і страх, безсоння, швидка мова і емоційна неврівноваженість, підвищена сухість шкіри і ламкість нігтів.

З боку серцево-судинної системи можуть спостерігатися підвищення артеріального тиску, почастішання пульсу, розвиток серцевої недостатності.

З боку зору, в 45% випадків відзначаються офтальмологічні порушення, пов’язані з випинанням вперед очного яблука і обмеженням його рухливості. Може виникнути сухість і різь в очах, сльозотеча, двоїння предметів і порушення зору.

При гіпертиреозі спостерігаються шлунково-кишкові розлади (нестійкі випорожнення, часті проноси, підвищений апетит, порушення травлення та інші), порушення водного обміну та рухової активності (постійна слабкість у тілі, тремтіння, м’язова стомлюваність).

З боку статевої системи у жінок може спостерігатися безпліддя, порушення менструального циклу. У чоловіків – зниження потенції.

Для гіпертиреозу характерне зниження ваги при збереженні (і навіть підвищенні) нормального режиму харчування. Це пов’язано з тим, що як і інші залози ендокринної системи, щитовидна залоза виділяє речовини, що регулюють швидкість обміну речовин і енергії, апетит, накопичення жирової тканини і т. д. Таким чином, ендокринна система впливає на вагу людини.

Після початку лікування гіпертиреозу вага поступово збільшується. На даному етапі потрібно правильно підібрати дієту, щоб зробити цю надбавку незначною і допомогти організму у підтримці оптимального для нього обміну речовин.

При гіпертиреозі посилюються не тільки процеси метаболізму, а й спільні енерговитрати організму. Вони супроводжуються підвищеною витратою жировий і білкою тканини в організмі, через що відбувається зниження ваги і виснаження запасів глікогену в м’язах і печінці. У деяких випадках може порушуватися фосфорно-кальцієвий обмін і посилене виведення калію з організму.

Крім того, підвищений обмін речовин призводить до збільшення потреби тканин і органів у вітамінах та інших мікроелементах.

У зв’язку з цими обставинами, добова калорійність харчування повинна підвищуватися на 20-25% порівняно із звичайною. При цьому важливо, щоб в їжу надходили життєво важливі нутрієнти.

Особливе значення має надходження з їжею достатньої кількості білка. У день це складає близько 100 гр (при цьому, 55% з цієї кількості має припадати на тваринний білок). Потреба в жирі при захворюванні гіпертиреозом дорівнює 100-110 гр (25% з цієї кількості повинні становити рослинні масла). Кількість вуглеводів становить 400-450 гр (простих вуглеводів при цьому має бути не більше 100 гр). Загальна калорійність добового раціону на дорослої людини приблизно 3000-3200 ккал.

Харчування при гіперфункції щитовидної залози рекомендується дробове – п’яти-шестиразовий прийом їжі. Сам раціон харчування будується на вживанні в їжу молочних і кисломолочних продуктів, що містять легкозасвоювані жири і білки, а також кальцій та інші елементи. Наприклад, нежирне молоко, ацидофілін, кефір, несолодкий йогурт, сир, сир і т. д.

Всю що готують їжу найкраще готувати на пару, а також запікати або відварювати. Масло (вершкове або рослинне) рекомендується додавати у вже готові страви.

Враховуючи підвищену збудливість центральної нервової системи, а також навантаження на внутрішні органи, необхідно виключити прийом збуджуючих продуктів харчування: міцну каву і чай, шоколад, наваристі бульйони з м’яса, риби, грибів, різні спеції і пряні добавки.

Також варто знизити вживання продуктів харчування, які можуть призвести до процесів бродіння в кишечнику, і підвищують секреторну активність травних залоз: капуста, редька, редис, абрикоси, виноград, сливи, щавель, часник, цибуля, жирні сорти м’яса і риби, різні консерви та соління, сало, маргарин, пшоно, перловка, квас, газовані напої та інші.

Приблизна дієта при гіпертиреозі може виглядати наступним чином:

– Сніданок: салат зі свіжих овочів або фруктів, приправлений рослинним маслом, яєчний омлет, свіжозаварений зелений чай.

– Другий сніданок: вівсяна каша на молоці, кисіль, бутерброд з сиром (з хліба вчорашньої випічки).

– Обід: курячий суп, відварне м’ясо (яловичина), відварений рис з невеликим шматочком масла, компот із сухофруктів.

– Полудник: вівсяне печиво, відвар шипшини.

– Вечеря: м’ясні зрази з яйцем, гречана каша з невеликим шматочком масла, кисіль, скибочку хліба (вчорашньої випічки).

– Другий вечеря: ряжанка або кефір.

– Сніданок: сирні оладки з нежирною сметаною, чорний чай.

– Другий сніданок: молочна гречана каша з невеликим шматочком вершкового масла, несолодкий йогурт, фруктовий кисіль.

– Обід: овочевий суп, парова куряча котлета, відварну картоплю, вчорашній хліб, компот із сухофруктів.

– Полудник: фруктовий салат, зелений чай, жменю родзинок.

– Вечеря: відварна квасоля, запечена нежирна риба, відвар шипшини, скибочку вчорашнього хліба.

– Другий вечерю: стакан молока.

– Сніданок: яєчний омлет, бутерброд з маслом і сиром (з вчорашнього хліба), стакан ряжанки.

– Другий сніданок: молочний суп з вермішеллю, неміцний чорний чай.

– Обід: курячий суп, запіканка з овочів з пісною яловичиною (картопля, кабачки, гарбуз), кисіль, жменю сухофруктів.

– Полудник: пудинг з сиру з цукатами, зелений чай, груша.

– Вечеря: парові рибні котлети з відварною рисом, скибочку вчорашнього хліба, компот з яблук.

– Другий вечерю: стакан кефіру.

Прийоми їжі бажано не пропускати, так як це може тільки посилити втому і слабкість. Через підвищеної потреби організму у вітамінах, рекомендується регулярно вживати в їжу овочі та фрукти, а при додатковому призначенні лікаря – вітаміни групи В, вітамін С і А. Вони особливо корисні для профілактики та лікування порушень у роботі очей, печінки, серця і мускулатури.

Через високу потреби організму в кальції, може виникнути ризик розвитку остеопорозу, тому варто звернути підвищену увагу на продукти, багаті цим мінералом.

Гіпертиреоз – серйозне захворювання, яке вимагає постійного спостереження у лікаря-ендокринолога. Правильне діагностування та своєчасне звернення за допомогою допоможуть підібрати оптимальну схему лікування і запобігти появі ускладнень.

  • дієта при ій гіпертиреозі

Comments are closed!

_0.32MB/0.00562 sec